Чому секретять генеральний план міста?

Чи потрібно знати про «якийсь там генплан» звичайному мешканцю Чернівців? Ще й як! От, скажімо, збирали ви усією родиною кілька років гроші на квартиру в тихому, затишному районі, поруч з парком та дитячим майданчиком. Придбали її нарешті. Радіти б вам і життям насолоджуватись! Аж тут – дерева рубають, майданчик зносять, будують поруч автостоянку і торговельний центр… Прикро? А хто ж вам винен – генпланами міста цікавитись треба!
 
Генеральний план населеного пункту – це найважливіший документ у сфері містобудування. Він затверджується органами місцевого самоврядування й визначає розвиток міста на найближчі роки.
 
У Чернівцях доступ до генплану обмежений грифом «Для службового користування». У міськраді кажуть, що зацікавленим громадянам за запитом надаються викопіювання з генерального плану. Особливо настирливим рекомендують зайти до кабінету головного архітектора – в нього весь генплан висить на стіні, можна подивитися. Звісно, усе це суперечить законам України «Про інформацію» та «Про регулювання містобудівної діяльності». Але що поробиш – СБУ, сувора звітність, невблаганні приписи, рудименти та атавізми радянського часу… Військових частин і заводів давно вже немає, а ми й досі «пильнуємо ворога». Говорити про те, що ворог, якщо захоче, то і через Google Earth в інтернеті на Чернівці гляне – то вже зайве…
А мешканці міста, між іншим, мають хоча б бути інформовані про розміщення шкідливих чи потенційно шкідливих для життя об’єктів – каналізаційних колекторів, ліній електропередач високої напруги, сміттєзвалищ і кладовищ. Вони мають певні «санітарні коридори», порушуючи які, ми завдаємо шкоди своєму здоров’ю.
– Така інформація має бути «відкрита», а потенційні ризики – компенсовані мешканцям державою, – каже Ірина КОРОТУН, заступник декана факультету будівництва і архітектури ЧНУ. – Бо автостоянки чи торговельні центри – це ще квіточки, порівняно зі сміттєзвалищами чи сховищами ядерних відходів. А нині все можливо…
– Втаємничення генеральних планів стримує економічний розвиток і зменшує інвестиційну діяльність міста, – стверджує Володимир ЩЕРБАЧЕНКО, голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив, керівник проекту «Через доступ до генеральних планів – до містобудування без корупції». – Якщо інвестор прагне побудувати якийсь об’єкт, йому важливо знати – як розташовані об’єкти та магістралі, як відбувається розселення в місті. Якщо ця інформація втаємничена, інвестору щонайменше треба звернутися до міської ради. Але йому скажуть, що інформація під грифом ДСК і надати ми її не можемо.  Припустимо, що цю інформацію можуть продати інвестору, або надати лише тим бізнесменам, які тісно пов’язані з людьми, що мають до неї доступ. Приховування генпланів допомагає також приховувати некомпетентність чиновників. Для прикладу, в моєму рідному місті Луганську, на відміну від Чернівців, норма озеленення втричі менша, ніж передбачено нормами Всесвітньої організації охорони здоров’я. Проте в проекті генплану норма озеленення зросла неймовірно. З’ясувалося, що «проектанти» засадили деревами землю навколо Луганська, яка вже приватизована. І, таким чином, збільшивши озеленення в кілька разів, отримали дозвіл на вирубку тих зелених насаджень, які вже є в місті…
За результатами моніторингового дослідження Східноукраїнського центру громадських ініціатив стосовно доступу громадян до генеральних планів міст України, жодне місто не запропонувало для ознайомлення якісну та повноцінну копію генерального плану або його картографічної складової. Тільки 5 із 196 міст (Калуш, Моршин, Хмільник, Щолкіне, Южноукраїнськ) надіслали копії лише основних креслень власних генеральних планів. 115 із 196 рад міських населених пунктів офіційно або в інший, переважно неправовий спосіб, відмовили в доступі до генпланів. 49 із 196 міських рад, тобто 25% охоплених моніторингом, або взагалі не надали відповіді на запити, або надіслали листи, що не містять фактичних відповідей на поставлені запитання. Організатори дослідження розцінили це як фактичну відмову в доступі до містобудівної документації.
Основною причиною відмов у доступі до генеральних планів міські ради назвали наявність на них грифів – «ДСК» (для службового користування) та/або «Таємно». Про це офіційно повідомили ради 82 міст і селищ міського типу. Серед інших популярних відмов, якими користуються органи місцевого самоврядування, вказувалися відсутність технічних можливостей для копіювання карт, їх великий обсяг, зношеність генеральних планів, відсутність коштів у міської ради, не передбачення таких витрат у міському бюджеті тощо.
За словами Володимира Щербаченка, ситуація стала ще загрозливішою після вже ухваленого Верховною Радою України закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до нього, генеральні плани й надалі залишаться частково втаємниченими. При цьому новий закон не визначає, наскільки великою має бути втаємничена частина та яка інформація буде до неї включена. Така ситуація спрощує хід уже наявних корупційних схем і дає можливості для розробки нових.
Отож, недоступність та засекреченість чернівецьких генпланів – зовсім не виняток. І знімати гриф «Для службового користування» з генерального плану обласного центру, за словами начальника відділу інженерних мереж і кадастру управління містобудування й архітектури Валентини ВЕЛИЧКО, в міськраді не планують. Бо без «відмашки згори» – місцеві чиновники ніц не годні і бігме не винні… Та й чи це їм, бідакам, потрібно, щоби хтось відстежував, наскільки доцільно, економно та ефективно вони діють в інтересах громади?!
 
P. S.
Щодо інвестиційної привабливості.
– А на останньому місці – Чернівці, – такою реплікою «відзначив» нас президент України Віктор Янукович минулого тижня під час презентації інвестиційної реформи.
– Врахуємо! – Піднявся зі свого місця губернатор Чернівецької області Михайло Папієв.
– Ти знаєш про це? Отакої! Тому і люди так живуть. Мало інвестицій і соціальний рівень значно нижчий. Якщо створюються інвестиційні проекти, то з’являються нові робочі місця та зростає зарплата, – зауважив Віктор Федорович.